24.02.2016 16:38
лише 18+
148
    
  1 | 1  
 © Бойчук Роман

ВРОСТАЛИ...

ВРОСТАЛИ...

Вростали одне в одного:

вустами, 

долонями, 

обіймами…

Весна –

у їхній спальні ставила

виставу

і тісно

пульсувала у

єствах.

 

Повітря сцени було їм

замало…

На волю

виривалися

серця.

Жага кохати полумʹям

палала…

Одежа

розривалась

по рубцях.

 

Їх тінями горіли голі

стіни.

Багріла навіть

місяця

повня.

Кохання крил палаючі

пірʹїни

їх віднесли

у вир

нового дня.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.02.2016 10:01  Тетяна Белімова => © 

Гарно! Пристрасно))

Але спіткнулася об це: "пульсувала у єствах.". Єство у множині якось не дуже мелодійно звучить. І оце нагромадження голосних. І оце: "Одежа розривалась по рубцях". Якось звучить ніби штамп із бульварного роману. У житті ж так не буває)))