Вірші
Коли я приходжу додому,
Вірші собі тихо пишу -
Пірнаю в ріку невідому,
А потім білизну сушу.
Завжди це виходить раптово,
Неначе спокійно живеш,
І раптом ти бачиш чудово,
Що вже ти рікою пливеш.
Ріка це не річка з водою,
Ріка це думки про життя
І вже не владієш собою
І пишеш вірші про буття.
І серце не може чекати,
І очі тремтять у сльозах,
Не можеш покинуть писати,
Бо думки вогонь не зачах.
А потім думки затихають,
Білизною сохнуть вірші,
Життєві проблеми змовкають
І я уже знову як всі.
м. Київ, 25.06.98.
