1 грудня
Перше грудня. Львів. Жахлива злива.
Знов не так щось в людях і мені.
Ліхтарі, ажурні і красиві,
Відблиски лишають на стіні.
Вже німі дерева не говорять.
Вже теплінь сто років не прийде.
А ще вчора – леле! – тільки вчора
Сонце було п’яне й молоде.
Вітер відмивав шматки блакиті,
Лискотіло небо голубе,
І було достатньо тільки миті,
Щоб забути пустку, сни й тебе.
А тепер – цей дощ, і Львів, дорога,
Я – не я, а тільки клаптик з «ми».
На зап’ястях – ланцюги з тривоги,
На душі – холодна тінь зими.
