07.03.2016 00:14
for all
77 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Богдана Пілецька

ДНО

ДНО " Що? Маємо бути чорними,
щоби нас помітили на білому світі?.. "

" На запах м`яса"
Люко Дашвар

Ти

споглядаєш на всіх з висоти...

Бо вони - це ніхто.

Навіть нігтя твого не вартують.

Від убогості стогнуть, нуртують.

Метушаться, мов ті таргани, 

щоб дожити хоча б до весни.

Сміх який...


Ось

копійок там випрошує хтось...

Тьху, яка " нищита ".

Ти обходиш усіх стороною, 

хай вважають тебе крижаною.

Твоя зброя - колючий язик.

Але чуєш? Це здавлений крик

десь в душі.


Що???

Бо і гроші, і влада - ніщо.

Відчуваєш давно.

Твою душу реальність ламає, 

в ній любові ні краплі немає.

Адже ліжко - це ще не любов.

Чом приречено схлипуєш знов?

Шлях обрала сама.


Йди, 

всіх адептів до пекла веди.

Вас чимало таких.

Модний одяг, авто, ресторани...

Кавалери та... жовті тюльпани.

Розгубила свої почуття

в боротьбі за багате життя.

Самота...


Дно.

І рятує хіба що вино.

П`єш його без кінця.

Ненавидиш людей, презираєш, 

але знаєш, в душі добре знаєш -

завинила в усьому сама.

Гроші є, але щастя нема.

І не плач.


27.02.16.

Публікації: Богдана Пілецька

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись