11.03.2016 15:24
для всіх
159
    
  5 | 5  
 © Уляна Яресько

Ти - характерник!

Ти - характерник!

Тулиться ніч простирадлом чоренним до шиб, 

Зорі над містом заснулим горять смолоскипами.

Ти - характерник? (тихцем зазирнула углиб, 

в нетрі очей, де спокусливі вогники нипають).


Вечір нас двох на сеанс зорепаду привів...

Музика! чуєш? - і щастя закутує ритмами.

Вільний, як степ, а близький мені, начебто Львів - 

(галицький герб на козацькій душі твоїй витканий?)  


Як же без голосу мужнього? як же це - без?

Ніжність і спокій, натхнення шалене п"ю квартами.

Сили землі! О незвідані сили небес!

А чи направду такої крилатості варта я?


Ти - характерник! властитель нескорених веж!

...Ранок хмаринами вкрив соромливо- багряними...

Завтра укотре на крилах мене занесеш

В кола сакральні та в обшири, вкриті курганами?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.03.2016 16:17  Ліна Кутарба => © 

Це щось надзвичайне... Скільки не перечитую, кожного разу вражає ніби вперше. Я сама в "...колах сакральних" від цього вірша.))) І справді, тільки характерник міг пригостити дівчину кваратми такого шаленого натхнення.) Дякую Вам!)

 12.03.2016 11:48  Світлана Рачинська => © 

В обране!!! Улянко, ти неперевршена тут!!!

 11.03.2016 22:50  Сашко Новік => © 

класно.

 11.03.2016 21:26  Ольга Шнуренко => © 

А тепер стосовно вірша - мені дуже сподобалися ось ці рядки, я у захваті!

"Тулиться ніч простирадлом чоренним до шиб, 

Зорі над містом заснулим горять смолоскипами"...

А ще вразили "нетрі очей, де спокусливі вогники нипають" і ще багато інших цікавих слів, але якщо всі перерахую, то прийдеться процитувати весь вірш...

 11.03.2016 21:21  Ольга Шнуренко => © 

Уляночко,

З твого дозволу напишу, хто такий характериник, особисто я до сьогодні не знала...

Характе́рник — назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі, який, згідно з народними легендами, умів ворожити, лікувати поранених козаків, знав психотерапію, вправи з фізичної підготовки козаків, про що існує ряд історичних свідчень очевидців та народних переказів.

 11.03.2016 20:51  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова натхненна поезія!

 11.03.2016 19:23  Цирульніков Ігор => © 

Вразили Ви мене цим віршем, Уляно. Їй-Богу! Так легко, мелодійно, і так дохідливо... А ще - якось по-жіночому ніжно... Коротше кажучи, блискучі рядки!