Безвізовий режим
з рубрики / циклу «Римою по макітрі»
Яке це щастя! Що й не передати!
Усім своїм населенням сільським
радіємо, що скоро в наші хати
постукає «БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ»!
Постукає, і скаже – до Європи
ласкаво просимо, шановні козаки!
І всі хохли, бандери, та укропи
в ту ж мить купляти побіжать квитки!
От тільки я не побіжу. У мене
грошей не хвате і на пів квитка.
Бо наверху, якесь теля скажене
дере три шкури з мене, селюка.
Яка там вже Європа… Залатати б
усі дірки на штанях в котрий раз.
Придбати б ліків, бо хворіє мати…
Та заплатити за тепло, і газ.
Спасибі, звісно, тим, хто відкриває
нам вікна у безвізові краї.
Мені лиш цього зараз не хватає,
та ще – буханки хліба для сім’ї
Тому, звиняйте, тільки до Парижу,
можливо, трохи згодом загляну.
Якщо від скрути дуба ще не вріжу.
Чи від тарифів ніг не протяну.
