15.03.2016 21:03
для всіх
155
    
  3 | 3  
 © Дністран Оксана

Весняний ранок

Поїв мене, мов кавою, дощем, 

Добавивши в горнятко трохи льоду, 

А я була калиновим кущем, 

Замріяно вмліваючим з негоди.


Усі плоди вже птаству віддала, 

Нез’їдене порозсипалось долі, 

Холодне небо з вічами зі скла

Сльозило унісонністю поволі.


Я вітами ловила скорбний плач, 

Що стиха шепотів мені: «Пробач…»



04.03.2016

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.03.2016 21:27  Крістіна Максим => © 

Весняний ранок!Сама назва говорить,вірш дуже мелодійний.Дуже сподобався,адже весна -це пора,коли завжди хочиться,щось нового...

 17.03.2016 04:15  Серго Сокольник => © 

Сумно

 16.03.2016 08:19  Тетяна Белімова => © 

Красиво, замріяно))
Ваше чуття мови не може не вражати!

 16.03.2016 06:28  Каранда Галина => © 

гарно.

 15.03.2016 23:08  Ольга Шнуренко => © 

"Доки світ ясний, доки на Землі житимуть люди, ти - калиною, він - колодязем, вам віками у парі бути!"

Валентина Кузьменко