Дністран Оксана Весняний ранок
Поїв мене, мов кавою, дощем,
Добавивши в горнятко трохи льоду,
А я була калиновим кущем,
Замріяно вмліваючим з негоди.
Усі плоди вже птаству віддала,
Нез’їдене порозсипалось долі,
Холодне небо з вічами зі скла
Сльозило унісонністю поволі.
Я вітами ловила скорбний плач,
Що стиха шепотів мені: «Пробач…»
04.03.2016
21.03.2016 21:27 Крістіна Максим => © |
Весняний ранок!Сама назва говорить,вірш дуже мелодійний.Дуже сподобався,адже весна -це пора,коли завжди хочиться,щось нового... |
17.03.2016 04:15 Серго Сокольник => © |
 Сумно |
16.03.2016 08:19 Тетяна Белімова => © |
 Красиво, замріяно)) |
16.03.2016 06:28 Каранда Галина => © |
 гарно. |
15.03.2016 23:08 Ольга Шнуренко => © |
 "Доки світ ясний, доки на Землі житимуть люди, ти - калиною, він - колодязем, вам віками у парі бути!" Валентина Кузьменко |