15.03.2016 21:03
for all
68 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Дністран Оксана

Весняний ранок

Поїв мене, мов кавою, дощем, 

Добавивши в горнятко трохи льоду, 

А я була калиновим кущем, 

Замріяно вмліваючим з негоди.


Усі плоди вже птаству віддала, 

Нез’їдене порозсипалось долі, 

Холодне небо з вічами зі скла

Сльозило унісонністю поволі.


Я вітами ловила скорбний плач, 

Що стиха шепотів мені: «Пробач…»



04.03.2016

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 28.03.2016 07:48  © ... => Крістіна Максим 

Щиро дякую за теплий відгук. Весняного настрою!!!! 

 21.03.2016 21:27  Крістіна Максим => © 

Весняний ранок!Сама назва говорить,вірш дуже мелодійний.Дуже сподобався,адже весна -це пора,коли завжди хочиться,щось нового... 

 18.03.2016 13:36  © ... => Серго Сокольник 

Буває і так іноді. Дякую, Сергію. 

 18.03.2016 13:36  © ... => Тетяна Белімова 

Дуже вдячна, Тетяно, за теплий відгук! 

 18.03.2016 13:35  © ... => Каранда Галина 

Дякую, Галино. 

 18.03.2016 13:35  © ... => Ольга Шнуренко 

Як красиво сказано!!!! Спасибі, Олю! 

 17.03.2016 04:15  Серго Сокольник => © 

Сумно 

 16.03.2016 08:19  Тетяна Белімова => © 

Красиво, замріяно))
Ваше чуття мови не може не вражати!  

 16.03.2016 06:28  Каранда Галина => © 

гарно. 

 15.03.2016 23:08  Ольга Шнуренко => © 

"Доки світ ясний, доки на Землі житимуть люди, ти - калиною, він - колодязем, вам віками у парі бути!"

Валентина Кузьменко