А що мені - вітри?
А що мені – вітри? Хай про́йдуть по мені,
Зірвуть глевку печать сліпої безнадії,
Тріпочеться вуаль в розчахнутім вікні,
З якого самота несамовито віє.
Той невимовний крик саднить в гортані десь,
Вечірній простір рве, вриваючись у місто,
Мигтінням ліхтарів стоватнених сердець,
Яким не донесли такі жадані вісті.
А що мені – вітри? Дощами вщент нап’юсь,
Відкоркувавши хмар бездонні ватні глеки,
Від надлишку проллюсь уздовж балконних вуст,
Відчувши стиком сил тремкий бетонний клекіт.
13.03.2016
.gif "{#}")
