Моя Вкраїно
з рубрики / циклу «Ми - діти твої, Україно!»
Заради твого неба, що як море,
Заради неприборканих вітрів,
Заради степу та його простору
Я ладен вмерти від руки катів.
За мною діти, рідні мама й тато,
За мною дім, який мене чека.
А поряд - пекло, й вороги прокляті.
І вже немає друга – вояка.
Якщо я повернусь, то через рани.
Але на фронт я знову все ж прорвусь.
Щоб бить фашистів, як і ветерани.
Мій дід їх бив, і я не побоюсь.
Моя Вкраїно - тебе не зламати!
Моя Вкраїно - більше не впадеш!
Війну оцю не можем ми програти.
Ми вистоїм, ти знову оживеш!