Чорний чай
з рубрики / циклу «Про любов...»
Кафе затишне, чорний чай,
Терпкий і трішки цукру.
А ми… ховаєм почуття
у душу зашкарублу.
-Ти й досі сам? І я сама…
/Згубилась в сірих буднях/
.. і вже у вирву поглина,
Колишніх мрій відлуння.
Ми так не бачились давно-
Життя все правки вносить.
Неначе сон, чи й справді сон?
Є ти, є я … і осінь...
Кафе затишне, чорний чай,
Терпкий і трішки цукру,
А ти шепочеш:- Я скучав...
У душу зашкарублу…
Мій світ накрило почуття,
Знайоме аж до болю:
Я стала старше на життя,
не прожите з тобою...
Все ж Доля, знаєш, дивна річ-
не думала що стріну…
Серед юрби, чужих облич
Знайтися- це безцінно…
