29.03.2016 19:16

для всіх

191

7 | 7

 © Світлана Холодна

Чорний чай

з рубрики / циклу «Про любов...»

Кафе затишне, чорний чай, 

Терпкий і трішки цукру.

А ми… ховаєм почуття

у душу зашкарублу.

-Ти й досі сам? І я сама…

/Згубилась в сірих буднях/

.. і вже у вирву поглина, 

Колишніх мрій відлуння.

Ми так не бачились давно-

Життя все правки вносить.

Неначе сон, чи й справді сон?

Є ти, є я … і осінь...

Кафе затишне, чорний чай, 

Терпкий і трішки цукру, 

А ти шепочеш:- Я скучав...

У душу зашкарублу…

Мій світ накрило почуття, 

Знайоме аж до болю:

Я стала старше на життя, 

не прожите з тобою...

Все ж Доля, знаєш, дивна річ-

не думала що стріну…

Серед юрби, чужих облич

Знайтися- це безцінно…