17.02.2011 01:54
-
562
    
  2 | 2  
 © Наталка Янушевич

Нап’юся щастя. Щедро. Досхочу.  

Джерельно. Буду дихати тобою. 

Долонею тебе полоскочу, 

Обіймами палкими заспокою. 

Один лиш спогад - ти у мене є - 

Примусить омлівати мою душу. 

Немов світанок, що для нас встає 

І свіжістю уміє так зворушить. 

Знов радість сонцем заливає все. 

І легко йдеться, а дрібниці - зайві. 

Важливо, що життя мені несе 

Твого кохання невмируще сяйво. 



Дрогобич, 2009

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.02.2011 11:45  Тетяна Чорновіл 

Гарний вірш. Як весняна мрія