Приниження
Вільний переклад
Желтый зимний закат за окном.
(К эшафоту на казнь осужденных
Поведут на закате таком).
А. Блок "Унижение"
За вікном - чорні віти, мов грати,
Сонце в холод, в неволю беруть,
Бідолашних невинних на страту
В жовтий вечір такий поведуть
Штоф диванів – затертий, червоний,
Пил важких та гнітючих портьєр…
В цій кімнаті, в скляних передзвонах -
Злодій, шулер, студент, офіцер…
До паскудних малюнків журналу
Не людська доторкалась рука,
Безсоромна рука натискала,
Цю забруднену кнопку дзвінка.
П’яний регіт, різкий, верескливий,
Дзвін острог за тонкими дверми,
Ні, не дім, ця споруда жахлива,
Чи можливе таке між людьми?
Довгожданий не радує вечір,
Анітрохи не тішуся я,
Що в красиві оголені плечі
Б’є холодна зимова зоря.
Диво-губи с запеклою кров’ю
(Покарання суворого знак
За поводження грішне з любов’ю)
Утворили скорботний зигзаг.
Жовтий колір хвилюється тяжко,
І янтарна тужавіє кров,
Від обіймів ще дихати важко,
Ти ж любов пропонуєш ізнов.
Він байдужий, твій подих нерівний,
Ідеал розпадається мій,
І брудний, запорошений, жирний
Шлейф сповзає на килим, як змій.
Ти смілива, так стань же безстрашна:
Ні коханий тобі я, ні друг,
Так встромляй же, мій ангел вчорашній,
В серце гострий французький каблук.
