15.04.2016 12:39
for all
86 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Олександра

Слухаю час

А я слухаю час.

Він бринить цим дощем через шибки.

Він натиснув на газ

І давно не шкодує за збитки.

Він проходить крізь сон, 

Заплямовує холод в веселку, 

Біля цих десь вікон

Заглядає у душі люстерком.

Він туманом іде.

Його чути у поїздах й дзвонах, 

Ніби ще чогось жде.

Загубившись у шумних вагонах.

Він лягає на сніг:

Я ще досі впізнаю й побачу.

Пропущу на поріг, 

Хоч за дещо ніяк не пробачу.

Він вбирає життя, 

Губить душі й тумани в озерах, 

І не мав почуття, 

У житті не літав в інших сферах.

Я ще слухаю час.

Він бринить цим дощем через шибки.

Тисне завжди на газ

І давно не шкодує за збитки.

Публікації: Олександра

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 23.04.2016 16:25  Георгій Грищенко => © 

Гарний вірш про невблаганний час. 

 18.04.2016 19:54  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую! Згодна! 

 18.04.2016 19:53  © ... => Олена Вишневська 

Щиро дякую! 

 18.04.2016 19:53  © ... => Ольга Шнуренко 

Рада що сподобалось! 

 18.04.2016 19:53  © ... => Олена Коленченко 

Дякую за відгук! 

 18.04.2016 08:15  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно. Слухати час - то неймовірне заняття! 

 15.04.2016 21:00  Олена Вишневська => © 

Вдалі цікаві образи) гарний вірш!!! 

 15.04.2016 19:55  Ольга Шнуренко => © 

Цікаве бачення і тлумачення категорії часу... 

 15.04.2016 16:35  Олена Коленченко => © 

Гарно і мудро) 

 15.04.2016 13:58  © ... => Каранда Галина 

Дякую! 

 15.04.2016 13:56  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую щиро!

 15.04.2016 13:49  Каранда Галина => © 

гарно.

 15.04.2016 13:37  Світлана Рачинська => © 

Дуже цікавий погляд на час! не по роках мудро і гарно написано!