21.04.2016 10:34
18+
146
    
  9 | 9  
 © Оля Стасюк

Пульс

Пульс

Пульс по вікну.

Кілька гілочок вишні.

Хто я сьогодні?

Нова чи колишня?..

Чи ця весна, що тумани згустила, 

Просто зібгала мене в сіру зливу?..

Чи я відбиток від твого зап”ястя, 

Та, якій легко у скверах пропасти?..

Я скоро зовсім зіллюся із ними...

Хто я?

Я тиша?

Я пустка?

Я глина?..

З мене зліпити ти можеш, що хочеш –

Все, як ти скажеш:

Волосся

І очі, 

Примусом буду як птиця, як квітка, 

Піснею в хмарах, бездушним відбитком, 

Просто застигну раптово у русі –

Стану в тобі нашорошеним пульсом...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.04.2016 23:03  Світлана Рачинська => © 

Я б тобі "чудово" вже за перший рядок поставила, Олю! Імпульсивно і дуже чітко і класно написано)

 22.04.2016 08:53  Тадм => © 

класно!

 22.04.2016 08:40  Тетяна Белімова => © 

Відчулася роздвоєність молодої жінки. Майстерно передала почуття "себе - на - роздоріжжі"!

 21.04.2016 20:17  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш!
Думаю, відповідь ти вже знаєш! ))

 21.04.2016 14:54  Олена Вишневська => © 

Олечко, дуже сподобалось!

 21.04.2016 13:16  Шира Юлія Ігорівна => © 

цей вірш залишив слід на моєму серці... він не залишить байдужим нікого