А далі грань немислимо болюча
А далі грань
немислимо болюча
ті хто біжать на зустріч розбиваються у кров
не доторкнувшись навіть
сповзають ніби склом
брудним питаннячком чому?
пастки любовної наруги
а я між вами між світами
у намаганні вимити той бруд
кричу не варто
марно
марно
марно
хіба в обіймах одкровення суть
та зупинитись іноді несила
тремтить як полум’я налякане серденько
а кожен стук як громовиці крик
там
за межею проголошена свобода
бере в полон
і мертвих і живих
не відвести й не зупинити
помилуй Господи того хто не повірив
і в милості своїй нізащо не прости