Ти, капор спустивши, долоні
Простягнеш огню крізь пітьму,
З колін у камлання полоні
Ти видихнеш пісню йому!
Огнем у молитви узвишші
Мороз палахне на мужчин,
Та зойку до мертвої тиші
Не зронить із уст ні один.
_
Ты капор развяжешь олений,
Ладони к огню повернешь,
И, встав пред огнем на колени,
Ты песню ему запоешь!
Ты молишься в мертвом молчанье
Видавших морозы мужчин,
Какого-нибудь замечанья
Не сделает здесь ни один.