Мій дідусь
Колись давно мене ти попросив,
Щоби тобі я вірша присвятила.
Дощ за вікном осіннім шелестів.
Ми про життя з тобою говорили.
Дідусю, милий, сум оповива.
Душа без тебе, наче осінь квилить.
Та пам`ять не пожовкне, як трава,
Не заросте стежина до могили.
Дідусю Йване, наш бо родовід
Не обірветься. Ще всміхнеться доля.
Хоч був і добрим, і жорстоким світ,
Та ти орав своє життєве поле.
Ти – ветеран. Медалі й ордени –
То свідки подвигу твого і слави.
Ти повернувсь героєм із війни,
Щоб мирну знову будувать державу.
Та стежечка урвалася твоя.
Ти в пам`ять перейшов, дідуню рідний.
Та не змаліла, ні, любов моя,
Допоки рід, наш рід не переквітне.
