10.05.2016 09:48
for all
75 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Уляна Яресько

... на верхів`ї Синаю...

... на верхів`ї Синаю...

Людство! Знову надія лише на мойсеєвий жезл?-

Чи скориться вода? чи розступиться море Червоне?

Чи без іскорки віри - міцної і світлої - без  

нас на березі злоби піймають гріхи-фараони?


Меду! вперто шукаєм у ріках, які з гіркоти, 

там, де пута-кайдани, настирливо просимо волі.  

Ми - кати! (не усі, але більшість) для себе кати, 

Голіафи-актори, на душу принизливо- кволі.


Тихше, тихше, литаври! Пророче мовчить Маріам...

Час борвієм жене, тиче розпачем люто у спину.

Ми щоденно вклоняємся низько брехливим божкам, 

Як непотріб із серця, випалюєм образ людини.


Світло в тіняві світу, в безмов`ї холодних зіниць

розпізнати нелегко, як в мороці проблиски раю. 

Але ми, фараоне, втечем від твоїх колісниць!

І наситимо душу добром на верхів`ї Синаю.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 11.05.2016 08:39  © ... => Олена Коленченко 

Щиро дякую! 

 10.05.2016 22:00  Олена Коленченко => © 

Чудовий твір!!! В улюблене) 

 10.05.2016 18:05  © ... => Світлана Рачинська 

Вдячна, Світланко!

 10.05.2016 16:39  Світлана Рачинська => © 

Магічний твір!!!! Улянко, сила духу і Образність слова просто вражають!!! Чудово!!! 

 10.05.2016 10:09  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую Вам! Знаєте, сама дивуюся, коли з"являються такі поезії у мене (о, далеченько мені до мудрості тієї, як і до ста років)))) Тому й здається, ніби не я, а хтось моєю рукою пише. Вкрай рідко народжується щось подібне ... Не хочеться "понижувати градус" майстерності, тим самим самій себе розчаровувати, а, можливо, й інших, хто читає мене, тому-то й пишу зараз дуже рідко. Зрештою, Муза примхлива мені дісталася)) Нічого не зробиш! Укоськати її ніяк не вдається))) 

 10.05.2016 09:53  Тетяна Ільніцька => © 

Уляно, Ваша майстерність не може не вражати. Але й змістовно Ви пишете дуже сильні речі, так, ніби прожили вже сто життів.
Знову ж таки біблійний інтертекст наближає Вас до неокласиків. Принаймні для мене.
Найбільше вразив Ваш авторський висновок, що всі ми є катами для самих себе... Вражає, бо істинно...