Чотири втіхи

В житті моєму є чотири втіхи, 

Найперша - справжня радість від життя, 

Буденні справи та важливі віхи, 

Щасливі миті й віра в майбуття!

А друга радість, чиста й промениста -

Поезія, як сенс мого буття, 

Пейзажні твори, думи особисті, 

Рожеві мрії й щирі почуття…

Наступна втіха – це моє кохання, 

Я знаю, в цьому світі не одна, 

З’єднали міцно нас слова зізнання, 

І почуттів безмежна глибина…

Остання радість – ясне розуміння, 

Що після смерті також є життя, 

Щодня купаюсь в сонячнім промінні, 

Як на світанні день вітаю я!

Звичайно й інші радості бувають, 

Хоч не завжди буденність, ніби рай, 

Мінорні дні я швидко забуваю, 

І мій девіз: «Живи, радій, кохай!»

(оригінал)

"Отрады" Валерий Яковлевич Брюсов

Знаю я сладких четыре отрады.

Первая - радость в сознании жить.

Птицы, и тучи, и призраки - рады, 

Рады на миг и для вечности быть.

Радость вторая - в огнях лучезарна!

Строфы поэзии - смысл бытия.

Тютчева песни и думы Верхарна, 

Вас, поклоняясь, приветствую я.

Третий восторг - то восторг быть любимым, 

Ведать бессменно, что ты не один.

Связаны, скованы словом незримым, 

Двое летим мы над страхом глубин.

Радость последняя - радость предчувствий, 

Знать, что за смертью есть мир бытия.

Сны совершенства! в мечтах и в искусстве

Вас, поклоняясь, приветствую я!

Радостей в мире таинственно много, 

Сладостна жизнь от конца до конца.

Эти восторги - предвестие бога, 

Это - молитва на лоне Отца.

м. Київ, 25.05.2016