Синяки-відбитки
на моїх вустах.
В ду́мках птаха дика
гине у дротах.
Синяки-відбитки —
то її печать.
В моїм серці нитки
з рук її стирчать.
Пальці запустила
в мої коси знов.
Вії поросила.
Це вона, любов?
Дух її спекотний,
той різкий парфюм
встане вітру проти,
вийде з моїх дум.
Знову ніч одная,
інші — не разом,
а коли світає
я вже не резон.
Я не вірю в долю,
лиш в життя потік.
Будь же завжди поряд
чи полиш навік.
23.01.15
