Про відбитки...
з рубрики / циклу «А прийде пародист...»
По нас залишаться фото в альбомах
Шари пилу на шафах життя
Ми будемо відбитками в хромосомах
Нашого безосібного майбуття
По нас залишаться квіти на схилах
На схилах наших з тобою могил
І наші душі на кам`яних брилах
Будуть навіки позбавлені крил
Вглядаюсь недавно
у фото в альбомах,
Враз підлітає
весела, як май –
Носій тих відбитків –
що мої!
в хромосомах…
І каже:
«Ти шафу життя відкривай!
З подушок, що в нашу скарбничку уперлись,
Будь ласочка, ти повитрушуй весь пил,
І гарних відбитків, де аверс і реверс,
Дістань – бо без них я…
позбавлена крил!»
І душу просили незвідані сили –
Лишити відбитки на попі крутій…
Та що мені з квіт
після мене – на схилах?
Пішла – на відбитки багатша…
н-носій…
м. Туркменабат, Туркменистан, 12.11.2014