28.05.2016 18:00
для всіх
160
    
  3 | 3  
 © Олександра

Потерпи

з рубрики / циклу «Дракони і замки»

Потерпи. Протримайся ще мить. 

Я з тобою,  

Забутий,  

Загублений друже. 

Громи б`ють, дощ ще тихо щемить,  

І вітрами хитаються згорблені ружі. 

Все гаразд,  

Трохи ще. 

Я прийду. 

Я ще сцілю жахливі ці рани. 

Почекай, оживлю,  

І ти знову, могутній, устанеш. 

Потерпи. Я вже тут. 

Твої крила зламали гармати,  

Твої лапи давно кровоточать від пут! 

Хтось ще знов намагався у тебе стріляти... 

І чому, і чому, люди так хочуть вбити? 

Ти вже падаєш лиш від одної стріли. 

Твої крила вони не змогли ще розбити,  

Але очі чорніють від людської золи... 

Потерпи одну мить.  

Трохи ще.  

Все гаразд. 

Я навіки лишуся тут.  

Добре все, милий,  

Ти - дракон.  

Виживаєш уже геть не раз. 

Не дарма ж це твої відросли в мене крила. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.05.2016 09:38  Тетяна Белімова => © 

Символи й алегорія твору дещо затемнені, проте мені наклалося на сьогодення. Мабуть, ти інше щось, своє вкладала у цей твір?
Емоції передані дуже тонко! Чіпляє!

 29.05.2016 20:06  Тетяна Чорновіл => © 

Цікава казкова символіка.
Добре, коли відростають крила.