Загальні
Вони зустрічались лише на загальних фото,
на флешках знайомих, чомусь по різні боки монітору,
його поглядом жевріє сонце, ллють зливи Кіото,
її ж очі сповняють льоду блакить і вогонь непокори.
Хоч були надто різні, вони знали, що не протилежні,
та й усе, що не схоже розділяє, насправді, лиш спалах,
і в миттєвостях танцю між ними зайнялася пожежа,
і в полисках полум`я зникала бенкетна зала.
Але він пішов тоді в ніч, лишив по собі недомовленість,
а вона лиш на ранок заснула, не знайшовши причин свого занепокоєння,
ніби вже й не болить, тільки опіки ті незагоєні,
їх запізно навчили ніколи не жаліти за скоєним.
та чомусь не ростуть за спиною, тоді відрізані крила,
хоч і в серці живе ще натхнення польоту,
в їх очах чути крик: ми ж з тобою інакше хотіли,
та вони зустрічаються лише на загальних фото.
