06.06.2016 09:56
для всіх
97
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Пенсіонери

Щось нам друзі не щастить

Свій пенсійний вік дожить

В не самотній бідноті, 

А в родинній доброті.


Бо як діти в тебе є, 

То вже бідність не доб’є, 

Допоможуть щось купить, 

Щоби зміг ти ще пожить.


Найдешевшу плату в нас

Робітничий має клас, 

Тому й пенсії малі

На українській землі.


Трохи є таких людей.

Що не мають і дітей

Й від хвороб завчасно мруть, 

Бо їм ліків не здобуть.


Чхала влада на таких, 

Бідних, хворих і старих, 

На них гроші витрачай, 

З них же зиску ні на чай.



м. Київ, 05.06.16.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.06.2016 06:35  Тетяна Чорновіл => © 

Згодна з Вами на всі сто!
Дуже вчасний вірш з наболілими думками.
Намагаюсь від таких абстрагуватися.
Як там казав Сковорода? Світ ловив мене та не спіймав...

 07.06.2016 06:57  © ... => Каллистрат 

Дякую за візит та оцінку нашої дійсності.

 07.06.2016 01:30  Серго Сокольник => © 

Це просто проклята якась країна, Георгію. Фасад- "заклінашкі" від влади, а загляни за нього... Це ВСЮДИ. І в літературі ні на йоту не краще, доречі. Бо гниє все. ХТО НЕ СЛІПИЙ, ТОЙ БАЧИТЬ,