06.06.2016 10:51
for all
96 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Невідомий автор

Карпати

Чийсь вірш, який так добре надихає

пакуй свій рюкзак до схід сонця, 

поки ще темно надворі, 

поки ще течії

в цій воронці

не владні зчинити

шторму на морі.


сонно і напівсвідомо:

кухня, 

кава, 

ковдра картата.

тікати з дому -

немає дому! -

зате

є дещо

краще -

Карпати.


маєш собі залізничний квиток

(добре, що вигадали колеса)

уявиш, що ти -

степовий

вовк

зі сторінок

Гессе.


звір металевий зі скрипом і риком

всіх перетравить у власному шлунку, 

де йде війна між хропінням та криком, 

і без кінця шарудять пакунки.


змій віднесе тебе геть від Лева, 

виплюне десь на занедбаній станції, -

і будеш король - або королева -

із будуаром коханців:


м`яко стежками ступай, оповитими

запахом хвої та казки -

кожна рослина у тебе проситиме

трохи людської ласки.


вдячно цілуй

водоспади загублені, 

хай навіть вкрила їх

крига січнева.

тут тобі й ліс, 

землею залюблений, -

міцно стискай

в обіймах

дерева.


гори залиш наостанок.

не підіймайся в гори, 

аж поки проз тихий ранок

не стане

знов чутно

горе.


(спершу й не розібрати.

потім - як з-за стіни, 

потім - як сурми й гармати, 

й відзвук важкої луни.)


тільки тоді рушай.

тільки тоді іди.

знайдеш останній край, 

що ще не знає біди.


тут, на вершині вершин, 

вистачить місця на двох.

спинено часу плин.

є тільки

ти

і Бог.


тут відчуваєш серцем, 

хто ти насправді є.


тільки тому, що топтати берцем

тіло - це не твоє, 

тільки тому, що здається, 

ніби сьогодні в героя

обов`язково в руках

є вогнепальна зброя, -


зрадником

і легкодухом -

ти

не є.

невиліковно -

лиш небо ділити -

на

"чуже"

і "своє".


там - безпроглядна ніч, 

сповнена болем вщерть, 

там - чорні сльози з віч, 

там - що не день, то смерть.


а тут - непорушний спокій, 

квіти крізь сніг

і вітри по діброві;

тільки лиш небо

на заході сонця

має

відтінок

крові.

Публікації: Олександра

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 07.06.2016 11:47  © ... => Тетяна Белімова 

Класно! Нехай вигадує) А з автором дійсно прикро. Цей вірш мене часто надихає на щось нове. 

 07.06.2016 09:56  Тетяна Белімова => © 

Класно, Саш! Дякую, що познайомила з цим текстом. Справді автор загубився? Прикро!
Чудовий вірш для пісні під гітару, до речі. Можу показати одній дівчинці твого віку - мої доні. Вона пише пісні і виконує їх на гітарі. Якщо її зацікавить цей твір - вона вигадає красиву мелодію))  

 07.06.2016 01:23  Серго Сокольник => © 

Що і роблю)))