Серпень
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Перші тайгові зошити»
«Август»,
«Из первых таёжных тетрадей»
Як осінньої вісник погоди,
Ближній кущ одягається так,
Мов вершителем нової моди
На бульварі він бути мастак.
Тичуть пальцями з вікон резонно
І шепочуть плітки з підворіть
Про безстидного фанфарона,
Що у півнячих шатах стоїть.
За два кроки обурені дами,
Розізливши себе досхочу,
Розвертаються нишком і прямо
Потрапляють у пасмо дощу
Хлине, сонце затьмаривши, ливень,
Як новела з хорошим кінцем,
Дощ між гуркоту грому квапливий
В пил розмоклий ударить лицем.
Хоч за мить перемінить характер,
Угамує безумство своє,
Він уже не гуркоче, мов трактор,
А безшумно і холодно ллє.
Та між мокрих спіткавши погожий
День затишшя, що літом дано,
Як дивак урядитися зможе
Кожен кущ і листочок прохожий
Запишається з ним заодно.
_
Предсказатель осенней погоды,
Ближний куст одевается так,
Точно в городе новую моду
На бульвары приносит чудак.
Из окошек, из подворотен
Тычут пальцами, сплетни плетут
Про бесстыдного фанфарона,
В петуха разодетого тут.
Оскорбленные дерзостью дамы,
Два шага до него не дойдя,
Поворачиваются, и прямо
Попадают в прикрытье дождя.
Летний, солнце скрывающий ливень,
Как новелла с хорошим концом,
Русский дождь, грозовой, торопливый
Нынче в грязь ударяет лицом.
Нынче он изменяет характер
И становится вовсе не тот,
Он уже не грохочет, как трактор,
А бесшумно и холодно льет.
И меж мокрыми выбрав погожий
И похожий на летний, денек,
Приодеться по-модному может
Каждый куст, каждый листик прохожий,
Зафорсить с чудаком заодно.
