24.02.2011 11:33

-

548

3 | 3

 © Наталка Янушевич

Я думала, що я у тупику,  

Де вирок – напис «Виходу немає». 

Напилась кави, рюмсала в кутку… 

Й збагнула, що такого… не буває. 

Я встала і заглянула туди,  

Де зроду жоден не шукав надію. 

І здивувалась: там – нові мости, 

Нові ходи, міста, обличчя, мрії. 

Я зрозуміла: це лиш поворот,  

А не тупик. Він не страшніший тіні. 

Новий виток, новий водоворот 

І зовсім нове і спокійне нині. 

Дрогобич, 2004 - 2005