Балада про окраєць хліба
з рубрики / циклу «Героїчне та іронічне»
З окрайцем хліба – з панського стола –
Старий дідусь обходив лімузини…
Солідна дама трапилась – з машини
Йому благеньку гривню подала.
«Тебе Всевишній любить... Поможи», –
На спині у старого прочитала.
Оті злиденні, зібгані гроші –
Хіба не ви колись конфіскували??
Тепер, панове, гривеньку на хліб...
В офшори – решту… І – на забаганки…
Господь всевишній совість вашу згріб –
І підпалив її, немов в’язанку
Сухого хмизу. Добре, живучи,
Звільнятись від непотребу старого:
Спалив – наївся… Люде, не мовчи!
Прокинься, врешті... Відповідь – у Бога.
Загарбницька, імперська ця війна
Нав’язана була тобі насильно…
В окопах – українці… Сатана
Знімає окупантів – на мобільний.
Тим часом панські шиї аж тріщать –
І луснути від жиру вже готові…
Живе-жирує ця несита знать:
О, мало, мало їм живої крові!
2
Жи… ронська банда діє – наче тать.
Жи… рує, розважаючись… Кепкує…
Знущається над го…лими… Панує.
Регоче на все горло тая "знать"!
Іване, цить... Не пикни і не диш…
Одне лишилось – сплачувать відсотки.
Не зможеш – закують тебе в колодки,
У рабство візьмуть, продадуть за гріш.
Але – не дайся в руки, далі йди;
Дорогу прокладай посеред бруду…
Позбудешся ярма й страшного Суду –
Нехай відповідають там жи…
