Самотність
Вона була ножем мені у спину,
На плечах вже здавалася горою,
А я жалілася, здавалось, беззупину.
Й незчулася, як стала та сестрою.
Я билася із нею кілька років,
Я волі геть не знала у свій бік,
Вона ж дала мені в житті уроків,
Без чих би не прожила навіть рік.
Я в ній зросла. І виросла із нею.
Я в ній навчилась просто в світі жить,
Вона зробила дивну галерею:
Із миті суму - в щастя кожну мить.
Я відреклась. Я час рахую в милі,
Нема і згадки попелу моста.
З самотності навчилась брати силу,
Вона - і друг, й порадник, і сестра.