Про самотність

5 | 1

«А за вікном зимова ніч» — Переспів

10.01.2021  © Ольга Шнуренко

Ненавиджу самотні ночі - cама до себе веду розмову…

5 | 2

«В обіймах самоти» — Релігійний вірш

09.01.2021  © Ольга Шнуренко

і стільки болю та розпуки в сумних обіймах самоти…

5 | 1

«Холодний острів» — Вірш

17.09.2020  © Ворощак Володимир Орестович

Холодний ранок. Холодний день.
Холодні руки і холодний чай.

«В самоті» — Верлібр 18+

18.02.2020  © Ворощак Володимир Орестович

Самотність...
Яке приємне і страшне,
Це відчуття водночас.

«Я маю ще шанс» — Філософський вірш 18+

28.01.2020  © Ворощак Володимир Орестович

Коли нас охоплює самотність - народжується багато думок, та завжди потрібно залишатись собою...

у просторі лун
таємних процесій речей
уривки мелодій мовчання і тиші...

Нікого й словом зрадити не змушу,
нема близьких, далеких теж нема...

Сумний ліричний вірш про кохання, яке минуло... Як минає все в колооберті життя...

5 | 5

«В осінні дні» — Вірш

07.10.2018  © Ем Скитаній

чи знаєш ти
куди іти,
тікати, бігти
чи повзти...

«Увірвалась осінь» — Ліричний вірш

16.09.2018  © Яна Бім

Так раптово увірвалась осінь
В літо це, як в радість мою сум...
Холодно із літом привіталась зовсім,
А зі мною низкою похмурих дум.

Чи є ще хтось, хто боїться своїх побажань, хто боїться висловлювати власні думки вголос і на будь-який подразник у вигляді дзвінка телефону, чи розмови з знайомим реагує, лишаючи маленькі нотатки на папері?

Скинуто, зтрушено
Небом розкраяне...
Силою змушений
Жити зі зграями...

5 | 1

«Моя зупинка за десяток секунд...» — Білий вірш

05.07.2018  © Арсеній Троян

Історія із жизні і з метро. Історія із жизні і з метро. Історія із жизні і з метро...

5 | 1

«В часі непевному» — Вірш

05.07.2018  © Ем Скитаній

...стрімко розкручена долею куля
на нитці на срібній у просторі неба.
а небо те - стеля білою було
хати саманної...

І сунуть хмари,
душа напружена, як дзвін.
Думки почвари,
Мене сприймають лиш самим...

5 | 1

«Небо» — Вірш 18+

02.07.2018  © Світлана Нестерівська

Я тебе тут бачу, небо, таким різним...
Усміхаюся до тебе. Чи не пізно?
Небо повністю в олії...
А навкруг не люди- змії.
Повертаю
Справедливо
В диво

літо нині якесь таке... - наче його лихоманить від спеки і дощів...а, може, то ми надто прискіпливі до погоди?..

5 | 2

«Будень літа» — Вірш

27.06.2018  © Ем Скитаній

...і днина сховається в захід,
за спину серпанкову мрії.
небо дірявим дахом
у ночі в зірках зоріє...

о, час!
ти майбуття.
нажаль, не сцілюєш минулим -
воно в полоні забуття...

...і спотикнеся
в турботі квапливий.
не вбережеся,
коли упадеш...

мовчить душа...

в ній оселилась пустка...

«Новий день» — Філософський вірш

30.05.2018  © Яна Бім

Парад святковий, настрій теж.
О, день новий, куди ведеш?! –
Усе мовчить, усе гаразд,
Стара картина, новий намаз.

5 | 2

«Фортуна моя...» — Вірш

17.05.2018  © Ем Скитаній

задумалось про свою фортуну...- чи була вона фортуна удачі?..
а чи навпаки...дурниця, звичайно, але чомусь задумалося про те...

...в темряві на землі,
відрізаної від Батьківщині
зрадниками і москалями,
міркую в задумливості у біді
і відповідей не знаходжу...

«Мовчання» — Вірш

08.05.2018  © Ольга

Як набридла ця тривога,
Що ламає душу.

«Черговий вечір переходить у ніч...» — Ліричний вірш

19.04.2018  © Мосійчук Наталія

Черговий вечір переходить у ніч,
Не залишає нічого важливого...

..це коли нарешті увійшла весна господинею і зима знехотя, але відступає...

5 | 4

«Муза весни» — Білий вірш

28.03.2018  © Ем Скитаній

згадую, Музо, тебе... -
як стрімко ти бігла по зорям між зір!
і був тобі шлях - уквітчаний промінь веселки...

а простору меншає...
менше і менше його...
для світу немає вже місця...

у час війни зими з весною чого тільки не лізе в голову...навіть недолугі фантазії на тему пекла...