Танго Майдан
Коли кипіла кров,
Коли завзяття било через край.
Бажання волі знов
Усім волало: - Нумо, здобувай!
Одна єдина була ти в цілім світі,
В очах блакитних і радість, і печаль.
Ти дарувала усмішок світлі миті.
І той твій сміх дзвенів немов кришталь…….
Крізь полум’я і дим,
Крізь люд, що правду в кривди здобував,
Складним й таким простим
Порив той в душах вирував.
А ти чарівна, як та казкова фея
Запала в душу і більше не забуть.
Красу б твою оспівувать Орфею,
Словам звичайним теє не осягнуть.
Із дошок його щит,
Із помаранчевого пластику шолом.
І світ увесь мовчить
В чеканні того, шо бути могло.
А ти молилась, котились сльози рясно,
Коли стріляли московські снайпери.
Живи! Живи! Сухий ген постріл ляснув,
Твої молитви ту кулю відвели…
Дивись, він вже стоїть
В камуфляжі, шолом кевларовий трима.
Крізь марево століть
Оспіваний і зовсім не дарма.
А ти, крізь сльози його благословила,
І ледь змогла його поцілувать….
В АТО гартує його життя горнило,
А їй лишилось молитися й чекать…..