Прихворіла натовпом
Що ж таке, сонечко? Де ж твоя пташка?
Де твоя усмішка суму прекрасна?
Де твоя воля в очах темно-синіх?
Зірка у слові - загублена, ясна?
Що ти згубила сьогодні у місті?
Йшла ти - звичайна, вернулася - інша.
Тихо блукала і смутку напилась?
Чи, може, вітер там був трохи гірший?
Дощ вже забувся і сонце скотилось.
Що ж таке, пташечко? Небо згоріло?
- Випила кави. Зчиталась й сходилась.
Трішечки натовпом цим прихворіла.
