Прокинуся
Я прокинуся завтра. Тихо-тихо. Раненько.
Лише аркуш візьму й трохи світла із вікон.
Це вікно - дуже миле. До землі тут близенько,
Тут так добре сидіти ще не виспаним літом.
Я.. не знаю, чи встану. Знаю лиш, що - хотіла б.
Коли спатимуть хатні - малювати собі.
Знаю певно, тоді що, вже змогла, полетіла б,
Я б тоді змалювала дивні хмарки рябі.
Я б зістрибнула в ранок, малювала би сірим,
Усе те, що яскраве, тільки - хмарних тонів.
Ну не винна я, пташко, що листок чорно-білий!
Тим малюночок просто
Бути сам захотів.
