Пробач...
Пробач, пробач, пробач мені, пробач!
За все, чим пред тобою завинила!
Вже виправдань нема, і навіть плач
Не буде вже під словом чимсь важливим.
Я щиро кажу - помилки роблю!
Я визнаю усе, що є гріховним.
О мамо, тато, так я вас люблю!
Але тепер картаюся безмовно.
Прошу у Бога прощення і в вас.
Прошу прийняти вже мене такою,
Бо я грішу - як свідок, бачить час,
І робить це мене чимраз слабкою.
Мені вина всередині - як джміль.
Роблю не так - спиніть мене, скажіть лиш!
Засмучувати - гірший мені біль
І я не знаю, як ти мене простиш.
