Пригорща спокою - сонячна скриня
Пригорща спокою - сонячна скриня.
В сивих умовностях край ластовинню,
Доля долоням стежками намічена:
Дух вигорає чи вОскова свічечка...
Тиха спокута сповзає хустиною:
Боже, я досі лишаюсь дитиною.
В небі малюю звірині петрогліфи -
Хмаровистави краплистими долями,
Плин ароматів, що "літом" охрещені
З медоцвітінням у дзвоні прийдешньому
Птахи вібрують душі по-дитячому...
Як же ми - люди за дар той віддячимо?..