14.06.2014 23:42
для всіх
311
    
  3 | 3  
 © Людмила Бойко

У полоні власних табу

У полоні власних табу

Як багато несказаних фраз

Залишилось у "тому" житті.

Говорила собі, що не час, 

Говорила собі:"Мовчи!"


І мовчала, рахуючи кроки.

Мовчала, хоча й ненароком.


Та у пам`яті знову ти..

Несміливо-закохані погляди.

Говорила собі "Не йди!"

Попри всі найщиріщі спогади.


І не йшла, шукаючи спокою

Не йшла, чекаючи дотику.


Я не скажу сьогодні: "Прощай!"

Повір, я не хочу іти.

Кричала собі: "Нехай..."

Кричала йому: "Відпусти!"


Кричала, ковтаючи сльози

Кричала, бо мовчати невзмозі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.06.2014 01:39  Світлана Рачинська => © 

Цей стан - відчуття душевної напівдороги...  Знайомо, треба вибиратися звідти!!! Прислухайтесь, я дурного не пораджу!  Емоційно, пристрасно і загадково.

 15.06.2014 00:12  Панін Олександр Мико... => © 

Гарно, красиво, трохи сумно. Здається, що героїня сама не хоче скинути тягар, бо він солодкий.