22.07.2016 00:58

для всіх

211

7 | 7

 © Панін Олександр Миколайович

Відпустити?

За мотивами Т. Белімова «Київ. ua”

Я, мабуть, вже морально готова до того,
що маю відпустити Макса.
Єдине, до чого я не готова,
і не знаю, чи зможу підготуватися –
це життя після того, як я його відпущу…
Я не знаю, як мені без нього жити,
бо я… я його кохаю…
Т. Белімова «Київ. ua»

Нічний туман, як молоко, 

Чаклунство чари колихало, 

Звільніти мала я його, 

А я кохаю і кохала.

Кохала, не вживала чар, 

Дружина в нього, бач, і діти…

Він добровільно взяв тягар, 

Кохаю, як же відпустити?

На серці замерзає лід, 

Коханий має буть щасливий, 

Щоб радо линув у політ, 

Перед родиною невинний.

Клянуся блискавці, дощу:

Свою незгоду подолаю, 

Тебе я, любий, відпущу, 

Та я себе не відпускаю!

Немов жебрачка, близько раю, 

Усім єством тебе вчуваю…