03.08.2016 01:21
для всіх
129
    
  1 | 1  
 © Карабєн-Фортун Катерина

ІНДІГО

ІНДІГО

Сновидіння збираються в зграї

І відшторюють млу дрібно-зоряну...

Сновигать починають трамваї, 

На платформі вже ночі немає –

Подалась в п`ятивимірну сторону...


Між людьми височіють бархани...

В цих трьох вимірах все неозначене, 

Тільки всесвіт п’є зілля догани.

Знаки оклику – гострі паркани, 

За якими – троянди небачені...


З потойбічних галактик – манери, 

Тільки душі в нас голі, без одягу, 

З часопростору наші галери, 

Ми на мінному полі – сапери

І за мир – до останнього подиху...


Сновидіння збираються в зграї, 

До світанку торкнувшись холодного.

На Землі нас любов лиш тримає...

Ми – народ, той, якого немає, 

Бо далеко один є від одного...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!