Красносвітові
Час нам ріже для зустрічей клаптики,
Я в кохання їх зшить намагаюся.
Ти + я це проста математика,
Доведи, що я не помиляюся!
Дощ розплутує стрічку за стрічкою,
В різнобарв`я квітуче вплітаючи…
Невже стала поганою звичкою
Моя віра в любов поглинаючу?
Відлетіла вже осінь до Вирію,
В Шахразади скінчилися повісті...
І минуле я знову не вимрію -
Воно повністю стерлося з совісті…
Не всі символи мають щось значити,
Чи то плюс чи то мінус чи хрестики?
Все скінчилось нічим – нащо бачитись?
Зникли в сутінках спогадів месники…