Без адреси
П`ять листів не надіслано вчора,
Десь згубилась та стрічка й печать...
"Я, коханий, здається, вже хвора" -
Тихі букви поволі кричать...
"Я зболіла, коханий, напевно,
Я не бачила сонця в ці дні".
Плаче дівчина: тихо і ревно,
Пише лист у такій пелені....
"Ні - жива..
Я молилась, щоб вижить без тебе" -
Тихо скрапує сота сльоза.
Хмурять думи і хмуриться небо:
Дощ готовий. Ще трохи - й гроза...
Проминуло шість місяців долі,
Відібрало жагу до життя...
Покалічило душу і волю,
Перебило усі почуття...
"Я гріхи відмолила у Бога,
Я питалась у нього тоді:
Можу дати кому допомогу?
Допомоги ж не дала собі..."
Ненароком чорнило розлила...
Стіл відтерла, напевно, за день.
"Мене матінка завжди учила -
Щоби жить, треба вірить лишень.."
П`ять листів пролежали в конвертах,
"Обіцянку ж не склав - не вернувсь".
Вже зима всім натягує светри,
Але сніг - ніби з часу забувсь.
...Пише лист, не шкодуючи пера,
"Я.. сумую. Душа вже німа".
"Там на небі світилась Венера"
П`ять листів, а адреси
нема
