Інь - Янь
Пам`ятаю, колись я боялась пітьми,
В неї входила, очі зімкнувши...
Але знаю тепер: найтемніше - це ми,
У колодязі снів - паперові човни,
Під вагою бажань потонувші.
Міліарди хвилин в хуртовині століть
Спалять правду на чорне вугілля.
Білим цвітом засніжать капкани - живіть
В Кібер-Матриці, там, де володарка - хіть,
Де свідомість - сестра божевілля.
Пам`ятаю, колись я боялась пітьми,
Але досвід прийшов непомітно:
Сяє в серці катарсис - омитий слізьми,
Воскресає весна після смерті зими -
Так народжує Темрява Світло...