Інші дощі
Бо тільки злива біль збиває громом.
Бо тільки дощ наповнює все дно.
І краплі неба вже не пахнуть домом.
Лиш раз заглянуть в душу- у вікно.
Лиш раз зіб`ються ще на полуслові,
Лиш раз розіб`ють мрії об асфальт:
Дощі тепер інакші в мокрій мові,
Дощі тепер новіші віді шпальт.
А краплі крові, стесані із неба
Стають уже холодніші зими.
Та це не гірше. Кращого не треба.
Такі дощі стають- нема вини.