17.08.2016 10:39
only 18+
196 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Максимів Галина

Цілуються сни



Знов цілуються сни, 

Тиша нас обіймає дощами...

«Ти мені поясни…

Що із нами…Які почуття між нами?»

«Навздогін, 

Твою тінь

в своє серце сховаю.

Не питай, що віщує нам ніч...

Я… повір… достеменно не знаю…»

Але … візьму в полон я тебе

Тремко, бажано, несамовито.

Сатанітиме тьма за вікном, 

Навстіж відкритим.

Сива ретуш –

Предвіцький набат- хронос

Запитає: «А... Ти не підеш?»

Затремтить голос…

Зазорить мимохіть дивний птах -

Втома на віях…

«Я залишуся…ще не світає…

іще не зоріє…»

Публікації: Максимів Галина

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.08.2016 17:15  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую....)))) 

 18.08.2016 17:07  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно! 

 18.08.2016 10:33  © ... => Георгій Грищенко 

Дякую Вам щиро!  

 18.08.2016 10:33  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую, Тетяно Валеріївно за відгук. Мені дуже приємно почути таку високу оцінку від Вас)))) 

 18.08.2016 09:21  Тетяна Белімова => © 

Пані Галинко, Ви мене вразили! Чуттєво! Пристрастно! 

 18.08.2016 06:43  Георгій Грищенко => © 

Чудово. Натхнення Вам! 

 17.08.2016 13:41  © ... 

Дякую Вам за такий гарний відгук. Ваша творчість в свою чергу не залишає байдужою мене. Успіхів Вам... І добрих світлих почуттів та сонечка в душі повсякчас! 

 17.08.2016 12:25  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Так проникливо, красиво, відчутно!..

Надзвичайно чарівний вірш!!!