Солона мрія
Коли місяць не дасть тихим зорям заснути,
Коли сонце всю воду витягує з сонного дня,
То для тебе не треба гадати коли, де і з ким тобі бути:
Б"ється мушлями небо рожевого білого дна.
Море там, де його всі вивчали шалену стихію.
А ти там, де стихія впліталась у жили життя.
Якщо певен, іди і тримайся за всолену мрію,
І відкрий свої двері до чистого ще почуття.
Б"ється мушлями небо у синьому теплому вбране,
Небо моря солоне, глибоке і досить живе.
Море силу не зломить: ще штормом жостоким устане,
І ще з громом шалено тобі під вікном зареве.
Якщо певен, що волю знайшов, як-то вірного брата,
То вертайся до моря і небом яскравим живи.
Бо тоді в тебе море шалене ніхто не посміє забрати,
Бо ти зможеш тоді покорити із мрій острови.
