25.08.2016 22:07
for all
62 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Олександра

Нашумівся

Нашумівся

Нашумівся, зірвався, немов людина.

Зі злості вилив усе на стіни.

Заплакав, закричав, як дитина, 

А потім тихо ліг траві на коліна.

Затих. І пусткою усе поназивала:

Старий ліхтар, дорогу, сірий ґанок, 

Я заперечувала. Я дощу кричала:

Хоч лив би ще, аж поки буде ранок.

Не слухався і зник, мов не з`являвся, 

Лиш грім на пам`ять звуками побився.

А він втомився. Зорей побоявся-

Аби від них у дірах не лишився.

Публікації: Олександра

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 28.08.2016 08:24  Каранда Галина => © 

те саме хотіла сказати) 

 26.08.2016 14:30  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за теплий відгук!) 

 26.08.2016 06:59  Тетяна Чорновіл => © 

Неймовірно гарний вірш про дощ! Аби у дірах не лишитися... Класно!