А крапля падає
А крапля падає і розбивається
і вже немає в неї божевільної мети
я витру її порухом руки
коли стікатиме чолом
предвісником шаленої грози
- а буде?
то сон викручує предвісників
а цівочка ота
чомусь так пнеться рзмовляти
все поспіхом про вічність і мету
і вяже волю у незграбні мотузки
а я шукаю зламану осику
щоб оминути чашу каяття
в долонях глина
Господи, навіщо?
я не гончар щоб виліпити суть
вмиваю руки краплею з розпуки
і божеволію чекаючи грози
м. Зельц, 17 вересня 16р
