В останню мить
Драматичний етюд
та іншим світом
відбуваються,
часом,
такі дива,
що…»
Він був у палаті один,
чекали, коли він піде.
Вночі він - прийшов…
до тями.
Суцільна темрява
І розуміння:
вже час...
Голос… лагідний,
ніжний:
«Привіт!» -
«Навзаєм,
ти за мною?» -
«Радше – до тебе!
Нарешті ти знайшовся,
Я шукала 15 років» -
«Тоді я був молодий,
дужий вояка…» -
«Прекрасний ти був -
добрий,
Нянькався з маленьким
дівчатком,
Дбав під час війни,
Потім тебе поранили» -
«Радий, що ти вижила,
а я відтоді жебрав
на милицях…
Насамкінець прийняли
під дах,
помирати,
благодійники…» -
«Тепер,
ходім зі мною.» -
«То ти…?» -
«Ні,
Сіра Пані дозволила,
щоб ми пішли -
«Я вже відходився» -
Все буде гаразд,
У сиротинці
мене відшукали посланці
з мого світу,
а зараз приймуть обох,
Нас чекає щасливе життя:
Срібна Пані
дала відстрочку
довжиною…
у 105 років!
А потім вона прийде по нас двох.
Ходімо!»
*
Він розплющів очі:
«Яка ти молода і гарна…
Чудовий сон!»
**
Вранці санітар доповів:
«Його вже нема!» -
«Відмучився,
готуємо тіло до кремації» -
«Саме тіла, пробачте,
нема…
Зовсім!»
