Ми впивались вином
ми впивались вином й одне-одним,
наче спраглі, залежні й голодні,
ніби, завтра, учора й сьогодні
будем грітись
любитись отак
цілувались та їли малину
у саду, там, де пахли жоржини
віддавали себе по краплині
в рідні руки
під звуки цикад
разом ніжності по′ри вдихати губами,
витягував жала,
що минуле у серце підклало
щоб, по суті, забути змогла
із вином ми ковтали свободу,
застарілі ламали штрихкоди,
самотужки творили погоду,
щоб в стосунках
рятунку знайти
і знайшли ми усе, що хотіли -
рідну душу та пристрасті тіла,
маєм те, про що мріять не сміли
найцінніші, найбільші скарби
м. Рівне, 2016 р
