Терпкої горобинової ночі

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Пливуть за обрій хмари безупинно,

В імлу ввібравши зоряний пилок,

Терпкої ночі чорну горобину

Торкає стиха вітер між гілок

І мріє десь у неба суть глибинну.

Я лиш на мить загляну в твої очі

І загублюсь у зоряних світах,

Посмію спити на твоїх устах,

Щоб осягнути досвітки пророчі.

Хоч сонне сонце з хмарної облоги

Займеться в променистому вінку,

Скуштуй принади з кетягів ще трохи.

А я доп’ю до краплі ніч терпку

На присмак сутінкової знемоги.

Візьміть участь в обговоренні

07.09.2016 21:51 Оля Стасюк => ©

Ммммм, тільки зрізала в садку))) Терпка і пахуча))) Як і Ваш вірш)

Гарно!)

Терпкої ночі чорну горобину
Торкає стиха вітер між гілок
І мріє десь у неба суть глибинну... Глибоко і майстерно!!!!

Чудовий вірш. Які слова та порівняння! Класно.
Дякую за задоволення.

У горобину ніч, з вином із горобини
Ми будем віч-на-віч кохатись без упину...))) Шик, Таню!)